Детальніше

Робота Комітету була спрямована на розвиток та удосконалення законодавства у сфері охорони здоров’я, реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, створення правових умов, необхідних для поліпшення доступності та якості медичної допомоги населенню, підвищення доступності лікарських засобів, посилення соціального захисту медичних працівників, розвиток професійного лікарського самоврядування, медичного забезпечення учасників антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (ООС) тощо. Зі 141 зареєстрованих законопроектів та проектів Постанов Верховної Ради України, з підготовки яких Комітет було визначено головним, усього 10 були підготовлені Кабінетом Міністрів України та 1 законопроект ініційований Президентом України.

На жаль, слід констатувати, що за період роботи Верховної Ради України восьмого скликання законопроектам з питань охорони здоров’я не приділялась належна увага і вони практично не виносились на розгляд парламенту, а також вкрай рідко вносились у порядки денні пленарних засідань Верховної Ради України, незважаючи на настійні прохання профільного Комітету, у тому числі щодо проведення тематичних «днів охорони здоров’я» в парламенті, відведених для розгляду законопроектів з питань охорони здоров’я. 

Так, було підготовлено до розгляду ВРУ та внесено в установленому порядку 89 законопроектів та 19 проектів Постанов, з опрацювання яких Комітет було визначено головним. З них рекомендовано прийняти 67, відхилити 23, направити на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи 18. Розглянуто ж парламентом та прийнято в цілому як Закон 11, прийнято у першому читанні 3 (Додаток 1).

16 грудня 2015 року за ініціативи Комітету з питань охорони здоров’я були проведені парламентські слухання на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні», під час яких в широкому колі професіоналів та практиків було обговорено першочергові кроки майбутньої реформи, що знайшли своє відображення в затверджених парламентом Рекомендаціях  (Постанова ВРУ від 21 квітня 2016 року № 1338-VIII) і передбачали створення в Україні системи охорони здоров’я, орієнтованої на пацієнта та здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Народними депутатами України – членами Комітету на виконання Рекомендацій парламентських слухань розроблено низку законопроектів, спрямованих  на реформування та розбудову вітчизняної системи охорони здоров’я, частина з яких вже прийнята Верховною Радою України як закони України.

Так,  6 квітня 2017 року Парламентом було ухвалено Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я»  № 2002-VIII (законопроект про автономізацію закладів охорони здоров’я).

Цей Закон став першим кроком на шляху реформування системи охорони здоров’я та на рівні закону вперше ввів у національне законодавство поняття «послуга з медичного обслуговування населення» - «медична послуга», заклавши підвалини для переходу на новий принцип фінансування закладів охорони здоров’я - за конкретно надану медичну послугу. При цьому для забезпечення належної якості медичної допомоги відповідно до стандартів Комітет передбачив, що вартість послуги з медичного обслуговування повинна розраховуватися з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Закон дав поштовх до запровадження нових, більш ефективних форм господарювання в охороні здоров’я, надання закладам охорони здоров’я фінансової та управлінської автономії для забезпечення ефективного використання фінансового, матеріально-технічного та кадрового ресурсу системи охорони здоров’я, надавши можливість закладам охорони здоров’я реорганізуватися у неприбуткові державні та комунальні підприємства (казенні та комунальні унітарні підприємства). Водночас Законом було встановлено запобіжні заходи для недопущення комерціалізації системи охорони здоров’я, а саме: заборона перепрофілізації та приватизації закладів охорони здоров’я, а також недопущення звільнення працівників закладів охорони здоров’я внаслідок їх реорганізації.

Комітет також брав активну участь у підготовці Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», прийнятому  19 жовтня 2017 року (№ 2168-VIII).

Варто зазначити, що відповідний законопроект був внесений урядом і містив низку неприйнятних положень, що суперечили Конституції  України. Зокрема, ним пропонувалося зобов’язати громадян здійснювати співоплату за отриману медичну допомогу, що порушувало статтю 49 Конституції України в частині права громадян на отримання безоплатної медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Безоплатно пропонувалося надавати лише первинну, екстрену та паліативну медичну допомогу. За усі інші види медичної допомоги громадяни мали здійснювати співоплату (вторинна, третинна медична допомога, медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, заходи з профілактики інфекційних захворювань, включаючи вакцинацію, проведення судово-медичної експертизи та паталогоанатомічних  розтинів і пов’язаних з ними досліджень тощо). При цьому розміри такої співоплати законопроектом не визначались.

При підготовці зазначеного законопроекту до другого читання Комітетом було опрацьовано 893 поправки, що надійшли від народних депутатів України, внаслідок чого було:

• скасовано запропоновану урядовим законопроектом співоплату пацієнтів за надання медичної  допомоги;
• визначено, що  усі види медичної допомоги (первинної, вторинної, третинної, паліативної, екстреної, медичної реабілітації), включаючи медичну допомогу дітям до 16 років та медичну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, мають надаватися за рахунок бюджетних коштів;
• встановлено, що обсяг коштів на реалізацію програми медичних гарантій щорічно визначається у законі про Державний бюджет і має становити не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України, а також визначено, що видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету;
• передбачено окреме фінансування (окрім програми медичних гарантій) заходів з охорони громадського здоров’я, боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльність, пов’язана з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз та інших програми в галузі охорони здоров’я;
• збережено усі визначені на сьогодні пільги у сфері охорони здоров’я для ветеранів війни, учасників бойових дій,  інвалідів, Чорнобильців, військовослужбовців різних силових відомств та інших категорій населення, визначених іншими законами.

Крім того, при доопрацюванні урядового законопроекту до другого читання Комітетом було запропоновано встановити запобіжники, спрямовані на недопущення скорочення мережі закладів охорони здоров’я та соціальний захист медичних працівників. Незважаючи на частково нівельовані ризики у прийнятій у другому читанні редакції Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII, на сьогодні у провадженні Конституційного суду України перебуває справа за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) цього Закону.

Важливим кроком на шляху декомунізації психіатричної допомоги в Україні та її розбудови з урахуванням основних міжнародних стандартів у цій сфері стало прийняття Верховною Радою України розроблених народними депутатами України – членами Комітету законів України від 14.11.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» № 2205-VIII та «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо окремих питань захисту прав громадян у сфері охорони здоров’я» № 2204-VIII.

Цими законами вперше зроблено крок в українському законодавстві до посилення прав недієздатних осіб при наданні їм психіатричної допомоги. Вони  спрямовані на удосконалення системи правового регулювання  надання психіатричної допомоги населенню України, забезпечення належного захисту прав людини при наданні такої допомоги, сприяння дестигматизації сприйняття психіатричної допомоги в нашій країні, зміцнення соціального захисту осіб з психічними розладами тощо.

Щодо інших прийнятих Законів, з підготовки яких Комітет було визначено головним, слід зазначити:

прийняття Закону України «Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів»  від 04.09.2018 р. № 2519-VIII далозмогу громадськості отримувати достовірну інформацію про доведену ефективність та безпеку лікарських засобів, що реєструються в Україні, та  гармонізувати положення національного законодавства з відповідними положеннями Директиви ЄС 2001/83/ЄС, зокрема щодо забезпечення публічного доступу до результатів доклінічних досліджень та клінічних випробувань лікарських засобів;

Законом України «Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів» (урядовий) від 31.05.2016 № 1396-VIII запроваджено спрощену реєстрацію в Україні лікарських засобів, що зареєстровані в країнах із жорсткою регуляторною системою(Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Японія, Австралія, Канада,  Європейському Союзі) для насичення українського ринку такими лікарськими засобами та зниження цін на них.

Законом України «Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я» щодо акредитації аптечних закладів від 09.04.2015 № 326-VIII запроваджено добровільний підхід до проведення акредитації аптечних закладів.

Важливою є проведена Комітетом робота по напрацюванню законодавчих ініціатив, необхідних для подальшого розвитку та реформування охорони здоров’я в Україні та виконання міжнародних зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Також було проведено 5 слухань у Комітеті на теми:

• «Про Військово-медичну доктрину України» (24 грудня 2014 року);
• «Про реформу охорони здоров’я в Україні» (16 січня 2015 року);
• «Запровадження лікарського самоврядування в Україні» (1 липня 2015 року);
• «Сімейна медицина – шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування» (11 травня 2016 року);
• «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення» (19 жовтня 2016 року).

За результатами проведення цих комітетських слухань затверджено відповідні рекомендації з конкретними пропозиціями щодо заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань у певній сфері, у тому числі щодо необхідності розробки законодавчих актів.

Комітетом постійно проводяться обговорення актуальних для розвитку охорони здоров’я питань з медичною спільнотою, професійними медичними асоціаціями, пацієнтськими організаціями, вітчизняними та міжнародними експертами, представниками органів місцевого самоврядування в форматі «круглих столів».